Олег--- пише:

уже цікавими є також кольорові традиції українських вишиванок. Як колір полотна по якому вишивають, так і кольори самого орнаменту(вишивки)

Я досліджувала питання символізму кольорів вишиванок і значення орнаментів. То там можна голову зламати. Головне визначити пріоритети - якщо віруєш в Триєдиного Бога нашого і дотримуєшся християнських традицій, то значення мають лише особисті уподобання. А якщо ж потягло на язичництво, то там потрібно дуже в"їдливо розбиратися.
Зараз, наприклад, я працюю над сорочкою, орнамент якої замовник навіть не бачив. Він оговорив лише кольорову гаму. Але я відчуваю, що саме цей узор буде йому пасувати.
Що ж до кольру полотна, то заведено було так. Відбілене полотно сорочок використовували як більш святкове. Небілене - повсякденне. З чорної тканини сорочок не шили взагалі.

Кася пише:

Я досліджувала питання символізму кольорів вишиванок і значення орнаментів. То там можна голову зламати. Головне визначити пріоритети - якщо віруєш в Триєдиного Бога нашого і дотримуєшся християнських традицій, то значення мають лише особисті уподобання. А якщо ж потягло на язичництво, то там потрібно дуже в"їдливо розбиратися.

...может быть со временем тему отдельную по вышиванкам и орнаментам создать?..

Кася пише:

Зараз, наприклад, я працюю над сорочкою, орнамент якої замовник навіть не бачив. Він оговорив лише кольорову гаму. Але я відчуваю, що саме цей узор буде йому пасувати.

...заказчику понравится!.. как твоя продукция может не понравиться?! :d_daisy: :

Кася пише:

З чорної тканини сорочок не шили взагалі.

...и не надо - белые лучше!

Admin пише:

..может быть со временем тему отдельную по вышиванкам и орнаментам создать?.

Вийду на роботу з відпустки, обов"язково створю таку тему. і не тільки про сорочки, а про національний одяг взагалі.

Admin пише:

.заказчику понравится!..

Дуже на це сподіваюся!

Кася пише:

Дуже на це сподіваюся!

не знаю як хто, а я впевнена, що замовнику не просто сподобається, замовник закохається у цю сорочку!

Admin пише:

..и не надо - белые лучше!

Ну то уже на вкус и цвет как говорится. Чёрные тоже красиво смотрятся, мне самой больше молочного цвета ткань нравится. Но вышивать по чёрной ткани очень тяжело. Глаза устают сильно.

Олег--- пише:

Забобони напевно,

...от суеверий есть вера человека, святая вода и молитвы...

Олег--- пише:

я тепер не маю вишиванки

Жаль. Ви позбавляєте себе можливості мати прекрасну річ.

Олег--- пише:

а дівчата тепер такі,

то ви Олеже наговорюєте на дівчат, такі майстрині є. Дай Боже кожному такі рученята чарівні.

Олег--- пише:

Щось мені такі рукодільниці не трапляються.... може не там їх шукаю.ги-ггг....

...так ты же всё по горам и по горам...откуда там девчёнки с иголкой в руках?..

Олег--- пише:

.і дешевші

Хороша робота дешевою не буває

Олег--- пише:

може не там їх шукаю

Ой, Олеже... То ось де проблема! Ось чому досі власної вишиванки немає!
Де ж тобі знайти працьовиту дівчину???

Олег--- пише:

а дівчата тепер такі, що навіть гудзик пришити то для них вершина майстерності, не кажучи вже про вишивання сорочок.

...к сожалению, суровая правда нашего времени, Но в основном она касается девчёнок из больших городов...
...всё не так уж и плохо с нашими девчатами, скорее наоборот... :d_daisy: :

Тоді зрозуміло. у нас в Черкасах машинна вишивка в межах 400-500 грн, дитячу можна і за 300 взяти. Ручна ж робота в залежності від якості, тканини, ниток - від 600.

Міш, а закинь-но наші розмови про вишиванки у окрему темку. Дякую!

Украинские вышиванки снова вернулись в моду, как и много веков назад.
Для наших предков это была как и повседневная, так и праздничная одежда. Самобытность украинской вышиванки позволяет ей уверенно чувствовать себя в гардеробе любой современной модницы. Их покупают на праздники, в церковь, на дни рождения, свадьбы и другие важные события в жизни каждого человека.
Все чаще их можно увидеть в простой будний день на улице, в офисе или дома. Изготовленная из льна, хлопка или батиста, современная вышиванка, принесет Вам только положительные эмоции, неповторимость и оригинальность каждый раз, как вы будете ее надевать.

[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

Думаю, що для багатьох мам питання вишивати малюкові сорочечку чи ні не стоїть.
Звісно, що вишивати.
Але яку? Звісно, що най-най-найкращу.
Проте, треба пам"ятати, що вишивка - то магічна дія. І деякі візерунки для дитини є завчасними. особливо, якщо говорити про зовсім маленьких діточок.
Багатство орнаменту свого піку набуває у весільному одязі, а потім з часом зменшується.
Сорочка за українською світоглядною системою є другим тілом людини. адже недаремно багато магічних обрядів виконувалися оголеними жінками, де оголеність відповідала безтілесості, і сприяла кращому зв"язку з потойбічним світом.
Немовля лише формує своє тіло. Тому з його одягом було пов"язано багато забобонів. Всі знають заборону вивішувати дитячий одяг проти заходу сонця - бо дитя буде хворіти. Сонце вирушає у потойбічний світ, і залишивши сорочечку - символічне тіло дитини, ви теж відправляєте його в потойбіччя. з дитячого одягу не можна було робити ганчірки - бо стираючи тканину, ви будете руйнувати тіло дитини, яка її носила.
перша пелюшка дитини - це був спід материнської сорочки. Мати не лише фізично будувала тіло, а й формувала його на енергетичному рівні через свій одяг.
Перша сорочечка - льоля - шилася із крижма, яке приносила кума, і в яке загортали дитину коли вона отримувала своє ім"я - першу ознаку своєї людської істоти. адже пам"ятаєте, що померлі неназвані діти не переходили у світ мертвих до правщурів, а залишалися потерчатами на цьому світі.
Дитячий одяг мав вигляд незакінченого, він не зашивався під пахвами. одягався рубчиками назовні - показуючи цим незавершеність дитячого тіла, його обмежені функції.

Часто до трьох років дитя мало одну сорочечку, максимум дві - на зміну.
це зберігало енергетичну цілісність тіла. Хто має дітей, і сам міг спостерегти, що часто діти не люблять зміну одягу, або надають перевагу одній якійсь речі.
Тут же треба згадати і поширений в наш час секенд хенд. Якщо вже ситуація в сім"ї така, що без ношених речей не обійтися, то краще щоб це був хтось із рідні, здоровий фізично.
По тому як дитина зростала та міцніла і одяг її ставав все більше схожий на одяг дорослої людини, і кількість його збільшувалася.
Деталі одягу додавалися поступово: спочатку поясочок, потім штанці або спідничка, уже в підлітковому віці дитина отримувала своє перше взуття та зимовий одяг.
В цьому був не лише економічний сенс, більшість селян жили достатньо заможньо, це був перш за все ініціаційний процес. Дитину поступово вводили у світ дорослих людей. І отриманий новий одяг марекерував зміни, які відбуваються і житті і в психіці дитини.
Він наочно показував, що дитини перейшла певний рубіж, у який назад воріття не має, вона мала поводити себе відповідно до свого нового статусу, і зміни цього статусу бачили всі оточуючі, що надавало самоповаги і впевненості: уже не якийсь там безштанько, якщо вже в штанах, то має певні права і обов"язки у сім"ї.
Нажаль, сьогодні естетична роль одягу взяла перевагу над ритуальною, і тому з"явилися як гриби після дощу дитячі психологічні кризи: першого року життя, третього, сьомого, підліткові кризи.
Якщо простежити за народною педагогікою - то це якраз час зміни одягу в дитини та зміни її обов"язків у сім"ї. Час ритуального переходу.
У наш час дитина занадто рано починає відчувати себе на рівні з дорослим і психологічно не справляється із навантаженням, яке накинули на неї дорослі в угоду своїм естетичним та соціальним забаганкам.

Останнім часом українські вишиванки стали популярнішими за будь-який модний бренд. Їх носять дорослі і діти, чоловіки і жінки, українці та іноземці. Якщо раніше подібний одяг одягали лише на тематичні заходи або “Парад вишиванок”, то сьогодні вишиті сорочки стали невід’ємною частиною повсякденного і ділового гардеробів. Якщо ви ще не встигли придбати вишиту сорочку, тоді ми пропонуємо вам ознайомитися з п’ятьма причинами, чому ви повинні це зробити.

Звичайно, це насамперед стосується лляних сорочок. Недарма ж наші предки носили лише одяг з льону – максимально зручний та комфортний як для дорослих , так і для дітей. Льон добре пропускає вологу, нейтралізує неприємні запахи, не токсичний, гіпоалергенний, та й що там говорити – він неймовірно приємний для тіла! Кращою одягу для вашого малюка, ніж дитячі вишиванки з льону, просто не знайти.

Вони ідеально поєднуються як з джинсами, так і з діловими костюмами. Вам не доведеться довго думати, з чим же носити вишиту сорочку. Вона стане чудовим доповненням практично до будь-якого повсякденного образу, гармонійно поєднуючись зі штанами, джинсами, шортами і спідницями різних фасонів. А що вже говорити про те, як чоловічі вишиванки виглядають поряд з брючним костюмом – елегантно і стримано, але в той же час яскраво і оригінально.

Зарубіжні ЗМІ останнім часом часто іронізують з приводу того, що, мовляв, українці стали масово носити вишиванки і співати патріотичні пісн, проявляючи тим самим свою громадянську позицію. А ми відповімо: чому б і ні? Здавна вишиванка вважається символом і гордістю української культури. Вона зберігає в собі моменти історії, передає традиції наших предків, уособлює дух нації. У жодного народу світу немає подібного одягу: такий колоритний і ” національний” з одного боку, і такий сучасний з іншого.

Як би скептично ви не ставилися до різнї магії і забобонів, але факт залишається фактом – з давніх часів і до наших днів налічується чимало випадків, коли сорочка, вишита дбайливими маминими руками, не раз рятувала від нещасть і постійно повертала до рідного порогу. Наші предки вірили в силу вишитих візерунків і вважали вишиванку надійним оберегом від бід і неприємностей. Кожен візерунок на сорочці виконує свою функцію і несе певний сенс.

Багато світових дизайнерів, таких як Валентино, Дольче Габбана, Ніна Річі, Елі Сааб та багато інших, прикрашають свій одяг вишивкою, в тому числі й українськими орнаментами і візерунками. Вишивка на одязі виглядає дуже ніжно і романтично, здатна освіжити будь-який, навіть сумний комплект. Ось чому вишиванка є такою популярною – це стильний одяг для людей, які знаються на моді.

Чи задумувались ви колись над тим, що означає червоний мак, вишитий на вашій сорочці, або чому на вишитому весільному рушнику часто зображають дубове листя? Насправді все це – дуже давні сильні символи, у зображення яких наші предки закладали певний зміст.

Перед вами – колекція знаків стародавньої української вишивки, яка була зібрана у 1993 році київським гуртком “Веретено”. Люди, які щиро цікавилися народним мистецтвом, перезнімали узори з дуже старих вишитих речей та досліджували значення візерунків, звертаючись до знань з історії, філософії, фольклору та етнографії. У цій колекції – найголовніші та найпоширеніші символи української вишивки. Вони укладені так, аби була змога побачити передовсім однокореневість, спорідненість символіки цілої України, єдність світосприйняття, що втілилася у магічних узорах-оберегах.

Через цю просту та водночас геніальну систему знаків – квадратиків, хрестиків, гілочок – розкривається ставлення українця до таких філософських категорій як Всесвіт, життя на Землі, народження, смерть, осмислення свого місця та покликання. Символіка Води, Сонця, Землі переважає у вишивках гуцулів і слобожан, волинян і буковинців, бойків і подолян. Бо для нашого народу споконвіків ці поняття були святими.

Калина – дерево нашого українського роду. Колись у сиву давнину вона пов’язувалася з народженням Всесвіту, вогненної трійці: Сонця, Місяця і Зорі. Тому і назву свою має від давньої назви Сонця – Коло. А оскільки ягоди калини червоні, то й стали вони символом крові та невмирущого роду. Ось через це весільні рушники, дівочі і навіть парубочі сорочки тяжкі тими могутніми гронами. Міцний космотворчий український ланцюжок: крапелька крові – жінка – народження -Україна – Відродження.

Це мотиви, що найчастіше зустрічаються на парубочих сорочках і поєднують у собі символи сили і краси, але сили незвичайної, краси невмирущої. Дуб – священне дерево, що уособлювало Перуна, бога сонячної чоловічої енергії, розвитку, життя. Про калину ми вже говорили як про дерево роду. Отже, хлоппі й молоді чоловіки мали на собі чудодійний оберіг життєдайної сили свого роду.

Символіка винограду розкриває нам радість і красу створення сім’ї. Сад-виноград – це життєва нива, на якій чоловік є сіячем, а жінка має обов’язок ростити й плекати дерево їхнього роду. Мотив винограду бачимо на жіночих та чоловічих сорочках Київщини, Полтавщини. А на Чернігівщині виноград в’ється на родинних рушниках.

З давніх-давен на Україні святили мак і ним обсівали людей і худобу, бо вірили, що мак має чарівну силу, яка захищає від усякого зла. А ще вірили, що поле після битви навесні вкривається маками. Ніжна трепетна квітка несе в собі незнищенну пам’ять роду. Дівчата, в сім’ї яких був загиблий, з любов’ю і сумом вишивали узори маку на сорочках, а на голови клали віночки з семи маків, присягаючи цим зберегти й продовжити свій рід.

Таємницю життя приховує в собі і квітка лілії. В легендах квітка лілії – то символ дівочих чарів, чистоти та цноти. Вишита квітка лілії допоможе розгадати таємницю тих чарів. Якщо пильно придивитися до контурів геометричного узору, то вимальовуються силуети двох пташок – знаку любові та парування. Крім квітки, невід’ємною частиною орнаменту є листок і пуп’янок, що складають нерозривну композицію триєдності. У ній закладено народження, розвиток та безперервність життя.

В орнаменті лілію неодмінно доповнює знак, що нагадує собою хрест. Він – магічний, тому й благословляє пару на утворення сім’ї. Адже хрест є прадавнім символом поєднаних сонячної батьківської та вологої материнської енергій. Іноді над квіткою вишиті краплі роси, які також означають запліднення.

Та чому ж саме лілія є жіночим символом? А тому, що вона сама є суттю вологої енергії. Це підтверджує й давня назва квітки – крин, – порівняймо цю назву з однокореневим словом криниця.

Пишні ружі рясно розквітли на сорочках і рушниках багатьох областей України. Мотив ружі вважається не дуже давнім, а деякі дослідники твердять, що зображення цієї квітки було запозичене, ба навіть бездумно перенесене з банальних фабричних зразків. Та чи насправді це так? Ружа – улюблена квітка українців, її дбайливо плекали під вікнами хати, адже квітка ця нагадує Сонце.

Промовте слово ружа, і ви знайдете в ньому древню назву Сонця – Ра. А може, воно означає вогненну кров, бо староукраїнська назва крові – руда. Узори з ружами укладалися за законами рослинного орнаменту, що означало безперервний сонячний рух з вічним оновленням.

А на наступному візерунку троянди укладені в систему геометричного узору. Це не просто квіти – це квіти-зорі, що уособлюють уявлення народу про Всесвіт як систему. Ви, певне, помітили, що зорі з’єднані ланцюжками. Це також свідчить про непорушний закон об’єднаного космосу.

Узори, що нагадують листя хмелю, відносимо до молодіжної символіки. Крім центральної України, вона поширена на Поділлі та Волині. “Хміль” дуже близький до символіки води й винограду, бо несе в собі значення розвитку, молодого буяння та любові. Можна сказати, що узір хмелю – це весільна символіка. Народна пісня підказує, що “витися” -для хлопця означає бути готовим до одруження, так як для дівчини заміж іти – це “пучечки в’язати”.

Берегиня – дорогий нам символ, поширений по всій Україні. Вона і життєтворча Мати-природа, і жінка-Мати, яка дарує світові сина, і Дерево життя, що сформувало із мороку космосу чітку систему Всесвіту. І при всій своїй величності та могутності скромно прикоренилося у земному горнятку, аби ще раз нагадати, що кожне живе створіння – часточка неподільна і нерозривна загальної системи буття.

Берегине, хто ти? Тебе створив народ такою загадковою, багатоликою та могутньою незнаною квіткою, що тримає в собі материнську силу жінки. Ти сама Мати-природа, яка несе в світи і суть творення, і суть захисту, а через це – вічне оновлення та гармонію життя.

Ось ти, чарівна квітка-пані, що береже біле, червоне та чорне зерно, зерно духу, крові та землі-плоті, готової у цю мить розлетітися (вибухнути) у космосі для зародження нового життя. Твоє віття-руки обтяжене земним насінням розвитку, але тільки ти знаєш час того магічного помаху-засіву.

Особливо багаті на символіку птахів рушники Середньої Наддніпрянщини. Різні птахи виспівують на них, залежно від того, з якої нагоди вишито рушник. Соловей і зозуля полюбляють дівочі рушники, вони сумують, якщо їх вишили непарно, але… все ще попереду. Бо “соловей щебече, собі пару кличе”. А про зозулю співають: “До Петра зозулі кувать, кувать. До осені дівці да гулять, гулять”. Цих пташок найчастіше вишивають на гілці калини, що символізує продовження роду.

Пави – птахи дуже поважні, бо завжди розсідаються на весільних рушниках і здебільшого мають над собою Боже благословення – вінець чи вінок. Не забуваймо, що пава – це жар-птиця, що несе в собі сонячну енергію розвитку, тому вона птах сімейного щастя. Недаремно ж дівчата Полтавщини у весільний вінок вплітали пір’я павича.

Шлюбну пару символізують соколи, голуби, півні. Характерною ознакою весільного рушника є розташування птахів один до одного голівками. Вони або тримають у дзьобику ягідку калину, або сидять в основі дерева-символу нової сім’ї.

З великою любов’ю наш народ ставиться до ластівки – вірної супутниці людської оселі. Ця пташечка завжди несе добру звістку. Саме вона турбується, щоб людина не пропустила благословенної пори для створення сім’ї та зміцнення господарства. Птахи – то символи людських душ. На родинних рушниках, де вишите розлоге Дерево життя з трисутнім філософським розумінням минулого, сучасного і майбутнього, птахів вишивали фантастичними. Розташовували їх при корені, середині стовбура і віття з обох боків дерева. Це свідчило про міцність та незнищенність роду.

Вся українська вишивка позначена благословенними знаками Води і Сонця. Сонце часто зображується восьмипелюстковою розеткою чи квіткою, а знак Води нагадує згорнутого вужа. Дві стихії, що утворили земне життя,а тому їх треба розуміти як вологу материнську і вогненну батьківську енергії.

З глибини минувшини дійшли в орнаментах українських вишивок ці символи – Земля і Сонце, що в поєднанні з Водою складають життєдайну трійцю. Це знаки тих сил, без яких неможливе саме життя. Ромбічні знаки – це символ плодоріддя Землі-матері, щедро засіяної, зігрітої Сонцем, щоб буяло життя наше. Але і сама Земля – складова Всесвіту з безліччю зоряних систем і нашим Сонечком, що уособлювало для пращурів священний космічний Вогонь.

Зірки, розкидані по рукаві і зібрані в геометричний орнамент – це уявлення про структуру Всесвіту, що вже є не хаотичним і безладним, а упорядкованим і гармонійним. І знову засіяним, щоб нести нові й нові паростки життя у далекі світи.

Зоряне небо. Зоряна сорочка. Космічна сорочка Київщини. Ось він, Всесвіт і людина в ньому. Лад. Погляньте самі на бруньки-рученята Берегиньок, вишитих по низу рукава. Одягнеш цю сорочку і відчуєш: я – частинка цього дивосвіту. Для того, щоб сорочка насправді вивела вас на космічні поля нашої Батьківщини, треба на плічку вишити 6 зоряних рядів, а на рукаві – 12.

На сорочці із Сумщини вишитий узір, що в народі зветься “ламана гілка”. А зображує вона не що інше, як створення із хаотичного космосу окремих зірок цілісної життєтворчої системи, нашої Галактики. Про це свідчать знаки плоду, передані у вишивці квадратиками, закладеними Всесвітом у пам’ять квітки-зірки.

Рости велика до черевика. Від черевика до чоловіка. От і виросла дівчина. Набрала сили й сонячна здатність життєтво-рення, закладена в ній Богом і батьками. Час братися до продовження роду.

Тому-то й сиплеться з тих квіточок-берегиньок насіннячко, готове прорости, тому й сидять поряд з ними на плічку пташечки з тим же насінням на хвостику. І голівок три в пташок недаремно. То ж бо мама, тато і дитятко. І все це тендітне земне життя тримає на собі могутній Світовий стовп, з невтомними павучками на ньому, що снують з хаосу космосу лад, і древні лілії, як знаки шлюбу, і, звичайно, знак роду. Та ще сережками вишитого космосу по три пари: чоловік-вогонь і жінка-вода. Ось і прочитана волинська сорочка, на якій укладено весь філософський, моральний і етичний космос української жінки.

Михалыч, ой, в мене руки не доходять взорами поділитися, так ви добру справу за мене робити.

Каттеина пише:

ой, в мене руки не доходять

...так у вас с Володькой аж 500 голов живности, а у меня всего 1500 - поэтому я и успеваю...

Михалыч пише:

поэтому я и успеваю...

Отож, ДОСВІД то така річ. Ехх, засоромиили.

Є ось така чарівна мапа України. Маю схему в форматі pdf.

[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

Такі взори чудові
[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

А ось ще краса
[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]