Український форум фермерів / Ukrainian forum of farmers

це клуб друзів по птахівництву, тваринництву і іншим видам фермерської діяльності
 
ФорумПублікаціїОстанні зображенняЗареєструватисьВхід
Быстрый переход к сервисам: JPG-Net Видео Музыка фоторедактор Транслит radikal

Поділитися
 Найти сообщения с вашего последнего посещения

 Поезія і проза нашої душі

Попередня тема Наступна тема Перейти донизу 
Перейти до сторінки : 1, 2, 3 ... 9 ... 17  Наступний
АвторПовідомлення
Михалич
Ветеран форуму
Ветеран форуму
Михалич


Ваше ім'я : Михалыч
Місто, область : Полтава
Повідомлення : 40130
Дата реєстрації : 08.06.2014
Вік : 57
Нагороди :
Поезія і проза нашої душі Love1510Поезія і проза нашої душі 1810Поезія і проза нашої душі Kurits10



Поезія і проза нашої душі Empty
ПовідомленняТема: Поезія і проза нашої душі   Поезія і проза нашої душі Empty17.09.14 11:14

...в этой теме предлагаю делиться любимыми литературными творениями любимых авторов, чтобы психологически разгружаться в наши не лёгкие дни...


Повернутися до початку Перейти донизу
http://lph-u-mihalycha.prom.ua/
Михалич
Ветеран форуму
Ветеран форуму
Михалич


Ваше ім'я : Михалыч
Місто, область : Полтава
Повідомлення : 40130
Дата реєстрації : 08.06.2014
Вік : 57
Нагороди :
Поезія і проза нашої душі Love1510Поезія і проза нашої душі 1810Поезія і проза нашої душі Kurits10



Поезія і проза нашої душі Empty
ПовідомленняТема: Re: Поезія і проза нашої душі   Поезія і проза нашої душі Empty17.09.14 11:26

Омар Хайям о розе

Хочешь тронуть розу – рук иссечь не бойся,
Хочешь пить – с похмелья хворым слечь не бойся.
А любви прекрасной, трепетной и страстной
Хочешь – понапрасну сердце сжечь не бойся!
***
Кто розу нежную любви привил
К порезам сердца, – не напрасно жил!
И тот, кто сердцем чутко слушал бога,
И тот, кто хмель земной услады пил!
***
Наш мир – аллея молодая роз,
Хор соловьев, прозрачный рой стрекоз.
А осенью? Безмолвие и звезды,
И мрак твоих распущенных волос…

[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

Роза молвила: “Ох, мой сегодняшний вид
О безумстве, по сути, моем говорит.
Почему выхожу я в крови из бутона?
Путь к свободе сквозь тернии часто лежит!”
***
Страсть к тебе порвала одеяние роз,
В аромате твоем есть дыхание роз.
Ты нежна, блестки пота на шелковой коже,
Как роса в чудный миг раскрывания роз!
***

[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

В сад я в горести вышел и утру не рад,
Розе пел соловей на таинственный лад:
“Покажись из бутона, возрадуйся утру,
Сколько чудных цветов подарил этот сад!”
***
Зелень, розы, вино мне судьбою даны,
Нет, однако, тебя в этом блеске весны!
Без тебя мне ни в чем не найти утешенья,
Там, где ты, — мне другие дары не нужны!
***
С влажной розы ты, сбросив стыдливый покров,
Принесла мне сумятицу в виде даров.
С волосок твоя талия! Лик покажи мне!
Я расплавлен как воск и к страданьям готов!
***
Когда под утренней росой дрожит тюльпан,
И низко, до земли, фиалка клонит стан,
Любуюсь розой я: как тихо подбирает
Бутон свою полу, дремотой сладкой пьян!
***
На розах блистанье росы новогодней прекрасно,
Любимая – лучшее творенье Господне – прекрасна.
Жалеть ли минувшее, бранить ли его мудрецу?
Забудем вчерашнее! Ведь наше сегодня – прекрасно...


Повернутися до початку Перейти донизу
http://lph-u-mihalycha.prom.ua/
Михалич
Ветеран форуму
Ветеран форуму
Михалич


Ваше ім'я : Михалыч
Місто, область : Полтава
Повідомлення : 40130
Дата реєстрації : 08.06.2014
Вік : 57
Нагороди :
Поезія і проза нашої душі Love1510Поезія і проза нашої душі 1810Поезія і проза нашої душі Kurits10



Поезія і проза нашої душі Empty
ПовідомленняТема: Re: Поезія і проза нашої душі   Поезія і проза нашої душі Empty17.09.14 14:47

КУВШИН НАШЕЙ ЖИЗНИ

[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

Один мудрец взял пустой кувшин и наполнил его доверху небольшими камнями. Собрал своих учеников и задал им первый вопрос: “Скажите, уважаемые, полон ли мой кувшин?” На что те ответили: “Да, полон”.

Тогда мудрец взял полную банку с горохом и высыпал содержимое в кувшин с камнями. Горох занял свободное место между камнями. Тогда мудрец задал второй вопрос: “Полон ли теперь мой кувшин?” Ученики вновь подтвердили, что полон.

После этого мудрец взял коробку с песком и высыпал его в кувшин. Песок просочился сквозь горох и камни и занял все свободное место. Еще раз спросил мудрец своих учеников, полон ли кувшин и снова услышал утвердительный ответ.

Тогда достал мудрый человек кружку, полную воды и вылил ее в кувшин до последней капли. Видя все это, ученики засмеялись.

Сказал мудрец: “Я хотел, чтобы вы осознали, что кувшин – это наша жизнь. Камни – самая главная составляющая жизни каждого: дети, семья, друзья, здоровье. Горох – это вещи, которые иметь приятно, но это не самое важное: дом, работа, машина, ценности и прочее. Песок символизирует мелочи, которых полно в жизни любого человека.

Если сначала кувшин наполнить водой и песком, не останется места для гороха и тем более камней.

Так же и в жизни: если тратить время на пустяки, не останется времени на самое главное


Повернутися до початку Перейти донизу
http://lph-u-mihalycha.prom.ua/
Михалич
Ветеран форуму
Ветеран форуму
Михалич


Ваше ім'я : Михалыч
Місто, область : Полтава
Повідомлення : 40130
Дата реєстрації : 08.06.2014
Вік : 57
Нагороди :
Поезія і проза нашої душі Love1510Поезія і проза нашої душі 1810Поезія і проза нашої душі Kurits10



Поезія і проза нашої душі Empty
ПовідомленняТема: Re: Поезія і проза нашої душі   Поезія і проза нашої душі Empty17.09.14 14:53

ПРИТЧА О ПРЕДАТЕЛЬСТВЕ…

[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

Собралась толпа на базарной площади, чтобы посмотреть, как сожгут ведьму.

Вывели красивую женщину, совсем не похожую на безобразную колдунью.
Поднялась она на помост и взглядом окинула беснующуюся толпу.

Многие из собравшихся приходили к ней за советом или за помощью, многим она помогла добрым словом или лекарством, многих избавила от физических и душевных недугов, но в жестоком мире свои законы: пришлась кому-то не по душе ее добродетель и отдали ее на растерзание кровожадным судьям, признали они ее виновной и приговорили к сожжению.

И стояла она на помосте над головами тех, кому протягивала руку помощи, и смотрели они на нее снизу вверх, и источал их взгляд безумную бешеную злобу, которую породило их больное воображение.

Вышел судья и скрипучим голосом крикнул в толпу:
- Эта женщина – ведьма! И вы все знаете об этом!
Вы все испытали на себе ее колдовские чары!
Она на всех наводит порчу, и с каждым что-то случается. Вот муж и жена, – указал он на стоящих впереди людей, – они не имеют детей, потому что она совершила страшное заклинание над ними.
А вот женщина, некогда самая красивая женщина в нашем городе, лишилась своей красоты и молодости, благодаря злодеянию колдуньи.
Красавица на глазах превращается в старуху, хотя она еще довольно молода, и красота ее не увядала бы долго.
А вот человек, – и при этом судья указал на человека, тело которого было покрыто язвами, – страдает от страшного недуга. И это тоже ее рук дело.
А кто может сказать, что у него все хорошо? – спросил у озверевшей толпы поборник закона. – Никто! Потому что у каждого что-то найдется: болезнь, горе, потери, неудачи. Так знайте, это она виновата во всех ваших несчастьях! Справедливый суд рассмотрел все ее деяния и признал ее виновной во всех земных грехах.
Не только люди страдают от ее злодеяний, но и великая природа. Это она вызывает засухи, падеж скота, неурожаи. Все беды – от нее, потому что она – ведьма!
Чтобы избавить невинных от этой чумы, суд постановил: сжечь ее!
Слуги правосудия поднесли пылающие факелы к выложенному из дров помосту и подожгли его.
- Люди! – прошептала женщина, сраженная предательским молчанием излеченных ею, – разве моя животворная сила не помогала вам?
Увидев смятение людей, судья крикнул замершей на мгновение толпе:
- Она говорит, что чудотворяща, так пусть совершит чудо и погасит огонь.
Чудеса творит Бог, но он не помогает ведьмам.
И вдруг набежали тучи и стал накрапывать дождь. Женщина подняла к небу глаза и взмолила:
- Господи, мне нет места на этой земле. Людям нужно кого-то убить, чтобы переложить свою вину на чужие плечи. Если они наметили жертву, они все равно убьют ее, сожгут или забросают камнями. Дважды не умирают, позволь мне уйти из этой жизни, ибо уже ничто не связывает меня с ней.
Тучи вмиг рассеялись, вышло палящее солнце, пламя вспыхнуло с такой страшной силой, что за короткое время от костра осталось одно пепелище.
Судья пнул ногой горячие угли и как бы в завершение всего крикнул:
- Вот и все, что осталось от чудотворицы!

Тысячи глаз смотрели на это страшное зрелище, и ни один не повлажнел от слез. Когда последние языки пламени, пробегая по пеплу, обессилев, тухли, сквозь толпу пробрался старый немощный человек. Он подошел к кострищу, опустился на колени и произнес:
- Прости меня, целительница душ и тел человеческих. Я не поспел вовремя. Я опоздал ровно на столько, чтобы дать тебе возможность поскорее уйти из этого звериного логова. Но я спешил к тебе, я хотел помочь тебе или взойти на костер и разделить с тобой ложе смерти. Я стар и слаб, и дни моей жизни сочтены. Я возлежал на смертном одре, и силы уже покидали меня, когда я услышал зов Свыше. У меня открылись глаза, и я увидел страшную картину. Я отодвинул смерть, чтобы помочь тебе человеческой правдой своей, но я не смог преодолеть путь, разделяющий нас, достаточно быстро. Я ничем не помог тебе, ни словом, ни делом не защитил тебя, и я скорблю о том, что не нашлось в этой тысячной толпе того, кто бы смог помочь тебе.

Старик повернулся к онемевшей толпе, и люди увидели сухие старческие глаза, полные скорби и боли.
Страх перед какой-то непонятной, но ощутимой бедой уже холодком пробежал по коже.
Старик посмотрел в глаза съеденного болезнью человека и сказал:
- Болезнь твоя – плод жизни твоей, а не чар невинной. Беспутная жизнь привела тебя к страданиям и недугам. Ты гниешь от собственного распутства, а не от заговора.
Потом он повернулся к увядающей красавице и также спокойно произнес:
- Ты, теряющая красоту, прожила всю жизнь в злобе, зависти и ненависти, и это они съели твое очарование.
Но когда он повернулся к несчастным супругам, толпа отпрянула от них, как от прокаженных.
- А ты, благочестивая пара, несешь бремя своего греха вместо прекрасного плода. Ты, – обратился он к женщине, – побоялась позора и лишила себя материнства. И судьба наградила тебя бесплодием. А ты, – обратился он к мужчине, – ради минутного удовольствия испил зелье, лишившее тебя творящей жизнь влаги. Ты – иссыхающее дерево, не способное породить плод. Теперь, чтобы сокрыть свой грех друг от друга и от людей, вы переложили вашу вину на безвинное существо, не один раз протягивающее вам руку помощи.
Вы все, обвинившие непорочное создание, очищавшее вас, совершили двойной грех.
Вы хотели спрятаться за чужую спину, чтобы быть чистыми и безгрешными перед такими же, как и вы, грешниками. Вы убили безвинную душу. Как же вы собираетесь жить дальше? Неужели вы сможете спокойно радоваться жизни и строить личное счастье? Как может быть безмятежно счастлив убийца?
Старец хотел еще что-то сказать, но, глянув в пустые глаза не понимающих смысла его слов людей, осознал бесполезность своего рвения. : :'(:
Он опустился на пепелище, и силы покинули его, а люди, закрыв глаза руками, испугавшись, что в них, как в зеркале, отражаются все их грехи, и еще кто-то сможет прочесть их и обнародовать, поспешили к своим домам, будто стены и двери смогут их спрятать от позора.

Истина -
Грешен будет тот, кто совершит грех, но вдвое грешен, кто обвинит в своем грехе другого.


Повернутися до початку Перейти донизу
http://lph-u-mihalycha.prom.ua/
Михалич
Ветеран форуму
Ветеран форуму
Михалич


Ваше ім'я : Михалыч
Місто, область : Полтава
Повідомлення : 40130
Дата реєстрації : 08.06.2014
Вік : 57
Нагороди :
Поезія і проза нашої душі Love1510Поезія і проза нашої душі 1810Поезія і проза нашої душі Kurits10



Поезія і проза нашої душі Empty
ПовідомленняТема: Re: Поезія і проза нашої душі   Поезія і проза нашої душі Empty17.09.14 14:57

Два друга шли по одной из центральных улиц Нью-Йорка. Один из них был индеец – человек, выросший на бескрайних просторах. Он приехал в гости к своему другу-горожанину. И они решили прогуляться по городу. Неожиданно индеец говорит:
– Слышишь, как весело стрекочет сверчок?
Друг засмеялся:
– Какой сверчок! Только не говори мне, что ты слышишь сверчка. Это просто невозможно! – и он обвёл рукой всю улицу.
Вокруг было огромное количество людей, каждый куда-то спешил. Все переговаривались, пытаясь перекричать друг друга. Рядом на проезжей части проносились машины. Кто-то громко сигналил, кто-то никак не мог завестись. На фоне всего этого шума раздавались звуки огромного молотка и строительного крана – на соседней улице велась большая стройка нового небоскрёба.
– И ты хочешь сказать, что слышишь сверчка? – повторил с усмешкой друг.
– Всё зависит от того, на что ты настроен! – невозмутимо ответил индеец.

[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

Он подошёл к ближайшей клумбе, наклонился и раздвинул листья. Перед взором друзей предстал маленький и беззащитный сверчок.
Горожанин даже охнул от удивления.
– Вот это да!
– Всё зависит от того, на что ты настроен! – снова повторил его друг.
– Да нет! Это просто у тебя феноменальный слух. В таком шуме услышать сверчка!
Но индеец не сдавался:
-Сейчас я тебе докажу.
Он достал из кармана пригоршню монет и бросил её на землю. Монетки негромко зазвенели, ударяясь об асфальт. И в то же мгновение все прохожие начали оборачиваться и проверять свои карманы, не они ли обронили мелочь.
– Вот видишь, – улыбнулся индеец, – всё зависит от того, на что ты настроен!


Повернутися до початку Перейти донизу
http://lph-u-mihalycha.prom.ua/
Михалич
Ветеран форуму
Ветеран форуму
Михалич


Ваше ім'я : Михалыч
Місто, область : Полтава
Повідомлення : 40130
Дата реєстрації : 08.06.2014
Вік : 57
Нагороди :
Поезія і проза нашої душі Love1510Поезія і проза нашої душі 1810Поезія і проза нашої душі Kurits10



Поезія і проза нашої душі Empty
ПовідомленняТема: Re: Поезія і проза нашої душі   Поезія і проза нашої душі Empty17.09.14 15:00

ПРИТЧА “СТАРЫЙ МУДРЕЦ И КРАСАВИЦА”

Однажды к старому мудрецу вся в слезах пришла молодая и очень красивая девушка:
– Что мне делать? – сквозь слезы жаловалась она.
– Я всегда стараюсь по доброму обходиться с людьми, никого не обижать, помочь чем могу. И хоть я со всеми приветлива и ласкова, но часто вместо благодарности и уважения принимаю обиды и горькие насмешки. А то и откровенно враждуют со мной. Я не виновата ни в чем, и это так не справедливо и обидно до слез. Посоветуйте, что мне делать.

[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

Мудрец посмотрел на красавицу и с улыбкой сказал:
– Разденься донага и пройдись по городу в таком виде.
– Да вы с ума сошли! – возмутилась красавица.
– В таком виде всякий обесчестит меня и еще Бог весть что сотворит со мною.
Тогда мудрец открыл дверь и поставил на стол зеркало.
– Вот видишь, – ответил он, – появиться на людях обнажив свое красивое тело ты боишься.Так почему ходишь по миру с обнаженной душой? Она у тебя распахнута, как эта дверь. Все кому не лень входят в твою жизнь. И если видят в добродетелях твоих, как в зеркале отражение безобразия своих пороков, то стараются оклеветать, унизить, обидеть тебя. Не у каждого есть мужество признать, что кто-то лучше его. Не желая меняться, порочный человек враждует с праведником.
– Так что же мне делать? – спросила девушка.
– Пойдем, я покажу тебе свой сад, – предложил старец.
Водя девушку по саду мудрец сказал:
– Много лет я поливаю эти прекрасные цветы и ухаживаю за ними. Но я ни разу не замечал как распускается бутон цветка, хотя потом я и наслаждаюсь красотой и ароматом каждого из них. Так и ты будь подобна цветку: раскрывай свое сердце перед людьми не спеша, незаметно… Смотри кто достоин быть другом тебе и творит тебе добро, как поливает цветок водой, а кто обрывает лепестки и топчет ногами.


Повернутися до початку Перейти донизу
http://lph-u-mihalycha.prom.ua/
Кася
V.I.P.
V.I.P.
avatar


Місто, область : Черкаси
Повідомлення : 817
Дата реєстрації : 09.06.2014
Вік : 50

Поезія і проза нашої душі Empty
ПовідомленняТема: Re: Поезія і проза нашої душі   Поезія і проза нашої душі Empty17.09.14 15:15

Стихи Саши Черного

Ревет сынок, побит за двойку с плюсом,
Жена на локоны взяла последний рубль,
Супруг, убитый лавочкой и флюсом,
Подсчитывает месячную убыль.

Трещат на счетах жалкие копейки -
Покупка зонтика и дров пробила брешь,
А розовый капор из бумазейки
Бросает в пот склонившуюся плешь.

Над головой посвистывает чижик,
Хоть птичка божия не кушала с утра.
На блюде киснет одинокий рыжик,
А водка выпита до капельки вчера.

Дочурка ставит под кроватью кошке клизму,
В наплыве счастья приоткрывши рот,
А кошка, мрачному поддавшись пессимизму,
Трагичным голосом взволнованно орет.

Безбровая сестра в облезшей кацавейке
Насилует простуженный рояль,
А за стеной жиличка-белошвейка
Поет романс "Пойми мою печаль".

Как не понять? На кухне тараканы,
Оставив хлеб, задумались слегка,
В буфете дребезжат сочувственно стаканы
И сырость капает слезами с потолка.


Повернутися до початку Перейти донизу
Михалич
Ветеран форуму
Ветеран форуму
Михалич


Ваше ім'я : Михалыч
Місто, область : Полтава
Повідомлення : 40130
Дата реєстрації : 08.06.2014
Вік : 57
Нагороди :
Поезія і проза нашої душі Love1510Поезія і проза нашої душі 1810Поезія і проза нашої душі Kurits10



Поезія і проза нашої душі Empty
ПовідомленняТема: Re: Поезія і проза нашої душі   Поезія і проза нашої душі Empty17.09.14 22:07

Стихотворение "Прохожий..." (автор Павел Хорошко)

Проходя мимо церкви…, - крестись…,
Проходя мимо нищих…, - делись…,
Проходя мимо юных…, - не злись…,
Проходя мимо старых…, - склонись…,

Проходя мимо кладбищ …, - присядь…,
Проходя мимо памяти…, - вспомни…,
Проходя мимо матери…, - встань…,
Проходя мимо родичей…, - помни…,

Проходя мимо знаний…, - возьми…,
Проходя мимо лености…, - вздрогни…,
Проходя мимо праздных…, - твори…,
Проходя мимо павших…, - запомни…,

Проходя мимо мудрых…, - постой…,
Проходя мимо глупых…, - не слушай…,
Проходя мимо счастья…, - ликуй…,
Проходя мимо щедрых…, - откушай…,

Проходя мимо чести…, - храни…,
Проходя мимо долга…, - не прячься…,
Проходя мимо слова…, - держи…,
Проходя мимо чувств…, - не стесняйся…,

Проходя мимо женщин…, - не льсти…,
Проходя мимо славы…, - не тешься…,
Проходя мимо правды…, - не лги…,
Проходя мимо грешных…, - надейся…,

Проходя мимо страсти…, - уйди…,
Проходя мимо ссоры…, - не ссорься…,
Проходя мимо лести…, - молчи…,
Проходя мимо совести…, - бойся…,

Проходя мимо пьянства…, - не пей …,
Проходя мимо гнева…, - смиряйся …,
Проходя мимо горя…, - всплакни…,
Проходя мимо боли…, - мужайся…,

Проходя мимо лжи…, - не молчи…,
Проходя мимо вора…, - не крадися…,
Проходя мимо наглых…, - скажи…,
Проходя мимо сирых…, - потраться…,

Проходя мимо власти…, - не верь…,
Проходя мимо смерти…, - не бойся…,
Проходя мимо жизни…, - живи…,
Проходя мимо Бога…, - откройся….


Повернутися до початку Перейти донизу
http://lph-u-mihalycha.prom.ua/
Каттеина
Господиня нашого форуму
Господиня нашого форуму
Каттеина


Ваше ім'я : Екатерина
Місто, область : Суми, Нижня Сироватка
Повідомлення : 6767
Дата реєстрації : 10.06.2014
Вік : 46
Нагороди :
Поезія і проза нашої душі Love1510Поезія і проза нашої душі 1810Поезія і проза нашої душі Kurits10



Поезія і проза нашої душі Empty
ПовідомленняТема: Re: Поезія і проза нашої душі   Поезія і проза нашої душі Empty18.09.14 18:38

Шекспир

Ее глаза на звезды не похожи
Нельзя уста кораллами назвать,
Не белоснежна плеч открытых кожа,
И черной проволокой вьется прядь.

С дамасской розой, алой или белой,
Нельзя сравнить оттенок этих щек.
А тело пахнет так, как пахнет тело,
Не как фиалки нежный лепесток.

Ты не найдешь в ней совершенных линий,
Особенного света на челе.
Не знаю я, как шествуют богини,
Но милая ступает по земле.

И все ж она уступит тем едва ли,
Кого в сравненьях пышных оболгали.


Повернутися до початку Перейти донизу
Михалич
Ветеран форуму
Ветеран форуму
Михалич


Ваше ім'я : Михалыч
Місто, область : Полтава
Повідомлення : 40130
Дата реєстрації : 08.06.2014
Вік : 57
Нагороди :
Поезія і проза нашої душі Love1510Поезія і проза нашої душі 1810Поезія і проза нашої душі Kurits10



Поезія і проза нашої душі Empty
ПовідомленняТема: Re: Поезія і проза нашої душі   Поезія і проза нашої душі Empty30.09.14 11:00

Все забудется, все перемелется,
Стянет раны живая вода…
Но печали туманами стелятся –
Не укрыться от них никуда.

Все забудется, все успокоится,
Станет тесным, как слово «вернись»…
Календарно-осенняя троица,
Словно птица, уносится ввысь


[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]


Повернутися до початку Перейти донизу
http://lph-u-mihalycha.prom.ua/
Михалич
Ветеран форуму
Ветеран форуму
Михалич


Ваше ім'я : Михалыч
Місто, область : Полтава
Повідомлення : 40130
Дата реєстрації : 08.06.2014
Вік : 57
Нагороди :
Поезія і проза нашої душі Love1510Поезія і проза нашої душі 1810Поезія і проза нашої душі Kurits10



Поезія і проза нашої душі Empty
ПовідомленняТема: Re: Поезія і проза нашої душі   Поезія і проза нашої душі Empty17.10.14 8:20

Высоцкий Владимир » Песня о друге (Если друг оказался вдруг)

Если друг оказался вдруг
И не друг и не враг, а — так..
Если сразу не разберёшь,
Плох он или хорош?!

Парня в горы тяни — рискни,
Не бросай одного его,
Пусть он в связке с тобой в одной —
Там поймешь, кто такой

Если парень в горах — не ах,
Если сразу раскис — и вниз,
Шаг ступил на ледник — и сник,
Оступился — и в крик,

Значит, рядом с тобой чужой,
Ты его не брани — гони:
Вверх таких не берут и тут
Про таких не поют

Если ж он не скулил, не ныл,
Пусть он хмур был и зол, но шёл,
А когда ты упал со скал,
Он стонал, но держал,

Если шёл за тобой, как в бой,
На вершине стоял, хмельной,
Значит — как на себя самого,
Положись на него…


Повернутися до початку Перейти донизу
http://lph-u-mihalycha.prom.ua/
Михалич
Ветеран форуму
Ветеран форуму
Михалич


Ваше ім'я : Михалыч
Місто, область : Полтава
Повідомлення : 40130
Дата реєстрації : 08.06.2014
Вік : 57
Нагороди :
Поезія і проза нашої душі Love1510Поезія і проза нашої душі 1810Поезія і проза нашої душі Kurits10



Поезія і проза нашої душі Empty
ПовідомленняТема: Re: Поезія і проза нашої душі   Поезія і проза нашої душі Empty17.10.14 11:03

Олег--- пише:
Дуже гарно цю пісню переспівав Лєпс.

...на любителя...я был на концертах Владимира Семёновича (Царствие ему Небесное) ангел  и слышав его в живую - в другом исполнении уже для меня = не то... не знаю

...а Лепс со своим голосом конечно - молодец!.. класс!


Повернутися до початку Перейти донизу
http://lph-u-mihalycha.prom.ua/
Михалич
Ветеран форуму
Ветеран форуму
Михалич


Ваше ім'я : Михалыч
Місто, область : Полтава
Повідомлення : 40130
Дата реєстрації : 08.06.2014
Вік : 57
Нагороди :
Поезія і проза нашої душі Love1510Поезія і проза нашої душі 1810Поезія і проза нашої душі Kurits10



Поезія і проза нашої душі Empty
ПовідомленняТема: Re: Поезія і проза нашої душі   Поезія і проза нашої душі Empty17.10.14 11:08

Олег--- пише:
Висоцкий ни разу не был в горах и в то же время так тонко описал походи в своих песнях....

...в этом и гениальность творческой натуры...перевоплощение...начинал смотреть "Есенина" с Безруковым настороженно (после "Бригады"), но сыграл он великолепно...как впрочем и Высоцкого...


Повернутися до початку Перейти донизу
http://lph-u-mihalycha.prom.ua/
Михалич
Ветеран форуму
Ветеран форуму
Михалич


Ваше ім'я : Михалыч
Місто, область : Полтава
Повідомлення : 40130
Дата реєстрації : 08.06.2014
Вік : 57
Нагороди :
Поезія і проза нашої душі Love1510Поезія і проза нашої душі 1810Поезія і проза нашої душі Kurits10



Поезія і проза нашої душі Empty
ПовідомленняТема: Re: Поезія і проза нашої душі   Поезія і проза нашої душі Empty17.10.14 11:17

Олег--- пише:
Безруков гениальный как актер...жаль что как человек - не очень....

...люди творческие вообще ОЧЕНЬ не простые люди...ОЧЕНЬ...

...человек без недостатков - уже человек с недостатком...


Повернутися до початку Перейти донизу
http://lph-u-mihalycha.prom.ua/
Михалич
Ветеран форуму
Ветеран форуму
Михалич


Ваше ім'я : Михалыч
Місто, область : Полтава
Повідомлення : 40130
Дата реєстрації : 08.06.2014
Вік : 57
Нагороди :
Поезія і проза нашої душі Love1510Поезія і проза нашої душі 1810Поезія і проза нашої душі Kurits10



Поезія і проза нашої душі Empty
ПовідомленняТема: Re: Поезія і проза нашої душі   Поезія і проза нашої душі Empty17.10.14 11:37

Олег--- пише:
Хай здається що вам, не потрібні Поети,
Та вони, як ніколи, потрібні - тепер!

...чёрное и белое, смерть и жизнь - всегда рядом...у каждого своя доля и своё предназначение в этой жизни...ВСЁ на войну списывать нельзя...


Повернутися до початку Перейти донизу
http://lph-u-mihalycha.prom.ua/
Леся Бурин
Початківець
Початківець
Леся Бурин


Ваше ім'я : Леся
Місто, область : м. Стрий
Повідомлення : 9
Дата реєстрації : 20.09.2014
Вік : 65

Поезія і проза нашої душі Empty
ПовідомленняТема: Re: Поезія і проза нашої душі   Поезія і проза нашої душі Empty17.10.14 21:21

[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]


Повернутися до початку Перейти донизу
Ирина Иванова
V.I.P.
V.I.P.
Ирина Иванова


Ваше ім'я : Ирина Иванова
Місто, область : Черкасская обл. Золотоноша
Повідомлення : 1449
Дата реєстрації : 24.10.2014
Вік : 44
Нагороди :
Поезія і проза нашої душі Love1510Поезія і проза нашої душі 1810Поезія і проза нашої душі Kurits10



Поезія і проза нашої душі Empty
ПовідомленняТема: Re: Поезія і проза нашої душі   Поезія і проза нашої душі Empty12.11.14 20:49

Какой сегодня был тяжёлый день!
Ну просто как собака я устала!
Я знала, что хозяин глух как пень;
Но что ещё и туп как пень - не знала!

Хозяин у меня глухонемой,
С людьми суров, собакам не опасен.
Меня ещё щенком назвал Мумой,
А сам-то он по паспорту - Герасим.

Он у какой-то бабки двор метёт:
Махнёт метлою - пыль по крышам стелется.
Чихают все, старуха та орёт,
А он в ответ мычит лишь, но не телится.

На ту старуху тявкнула я раз,
Поменьше чтоб она впадала в буйство;
А бабка на полу вдруг растеклась,
И долго приводили её в чувство.

Весь день Герасим нервничал вчера:
Ходил, мычал, хрустел зачем-то пальцами...
Но за ночь оклемался; а с утра
Пошли вдвоём на лодочке кататься мы.

Я наслаждалась видами окрест -
Какие здесь красоты, вы бы знали! -
А Геру моего попутал бес
На мой ошейник приторочить камень.

Я спрашиваю: это, мол, к чему -
А Герка рассердился отчего-то
И как меня ногою отпихнул!
Я с этим камнем - прямо камнем в воду...

Когда ж я показалась из воды,
Борясь с проклятым каменным подвесом, -
Хозяина простыли и следы:
Наверное, поплыл за МЧСом.

Не помню, как до берега плыла,
Захлёбываясь злостью и водою...
Ну, Гера, ты даёшь... стране угля!!!
Ведь только чудом не пошла на дно я!!!

И вот с тем камнем, из последних сил,
Пошатываюсь, но домой бреду я,
Чтоб Геру за то место укусить,
Каким он на реке сегодня думал!!!


Повернутися до початку Перейти донизу
Михалич
Ветеран форуму
Ветеран форуму
Михалич


Ваше ім'я : Михалыч
Місто, область : Полтава
Повідомлення : 40130
Дата реєстрації : 08.06.2014
Вік : 57
Нагороди :
Поезія і проза нашої душі Love1510Поезія і проза нашої душі 1810Поезія і проза нашої душі Kurits10



Поезія і проза нашої душі Empty
ПовідомленняТема: Re: Поезія і проза нашої душі   Поезія і проза нашої душі Empty27.11.14 10:18

Небесна сотня (казка)

- Мамо, чуєш? – спитав маленький Максимко у мами увечері перед сном. – А хто нас охороняє?
- Ангели, сину.
- Ангели? Хто це?
- Небесні охоронці, маленький. Вони бережуть нас від зла, від сліз, від усього поганого.
- Але ж, мамо, хіба поганого не стається?
- Стається, Максимку, та тільки ж ангели нас боронять, але не можуть з нами боротися. Коли людина хоче добра, то й лиха з нею не станеться, а як ця людина недобра, то чинить зле. І тоді ангели плачуть.
- А які вони?
- Хто?
- Ангели, мамо.
- Ну, це довга історія, - усміхнулася мама, підбиваючи сину подушку.
- Розкажи.
- І ти ляжеш уже спати?
- Так, мамо.
- Гаразд. Було колись…
- Давно? – перебив Максимко.
- Та не те, щоб, та уже минуло, - спокійно відповіла мама. – Не перебивай, бо не розповідатиму.
- Не буду.
- Так от. Була колись одна країна. Та ж така, що прекраснішої від неї не було на цілий світ. З одного боку омивало її ніжне блакитне море, з іншого на сторожі стояли сиві, старі-старі гори, від лютих вітрів її захищали густі ліси, багаті на усілякого звіра, а в серці її пашіли золотом степи. Бурхливі ріки, щедрі врожаї, мудрі люди – така була ця країна. Та сталося лихо. Захопив цю країну володар, та такий злий і жадібний, що не сказати. Його посіпаки обкрадали народ, відбирали зерно, будинки, усі статки, які чесною працею збирали люди за своє життя. А хто не погоджувався, того хапали і саджали у в’язниці. Хоча й це не найгірше… І зайшло сонце над країною.
- Як це? – запитав Максимко.
- Так кажуть, коли все навколо стає погано. Ніби, немає просвітку серед лиха.
- А.
- Але ж ці люди, вони скинули володаря?
- Зачекай же! Одного дня не сила стала народові терпіти знущання. Повстав він. Аж від моря вже до гір, лісів і степів, здійнялася буря. Страшна вона була, сину. Божевільний володар дістав гармати і рушниці, його посіпаки, які тоді ще нікого та нічого не боялися, теж узялися до зброї та розбоїв.
- І що? – хлопчик вболівав за чудесну країну з її сміливими мешканцями.
- Не злякався мужній народ. Беззбройні, та сміливі, виходили люди один на один проти володаревих посіпак. Спочатку поодинці, потім хвилями, і день за днем ці хвилі ставали усе нестримнішими, усе сильнішими, поки одного дня людський гнів не змив володаря з його челяддю геть з країни.
- Мамо, а де ж про ангелів?
- Бачиш, сину. Люди, молоді та не дуже, йдучи на бій з темною силою, втрачали життя. Перший упав, другий, третій – їхні серця зупинялися від ворожих куль. Але побачили люди, що герої не вмирають, що, насправді, їхні душі, у світлі, сходять у небо, в золотих, сяючих обладунках, стаючи небесними ангелами, воїнами добра. Цілий загін ангелів, ціла небесна сотня постала перед райськими ворітьми. І Бог забрав їх до себе, всіх до одного, героїв з чистими душами, та наказав берегти свій народ, боронити від лихого. З тих пір, синочку, наші ангели-охоронці ось такі, вродливі, сміливі, загартовані у бою воїни. І це вони бережуть нас від усього на світі зла.
- Мамо, а наш тато, він теж ангел?
- Так, сину. І наш тато – ангел. Найсміливіший ангел, маленький, а ти так на нього схожий.

Хлопчик уже спав, уві сні йдучи посеред райського саду за руку із золотим крилатим воїном. А мама ще довго сиділа над ліжком сина, уже не стримуючи сліз.


Повернутися до початку Перейти донизу
http://lph-u-mihalycha.prom.ua/
kAtik
V.I.P.
V.I.P.
kAtik


Ваше ім'я : Катя
Місто, область : г.Каменское, с.Куриловка
Повідомлення : 2125
Дата реєстрації : 22.06.2014
Вік : 58
Нагороди :
Поезія і проза нашої душі Love1510Поезія і проза нашої душі 1810Поезія і проза нашої душі Kurits10


Поезія і проза нашої душі Empty
ПовідомленняТема: Re: Поезія і проза нашої душі   Поезія і проза нашої душі Empty27.12.14 21:46

І знову я схиляюсь на коліна
В молитві щирій, в тихий час нічний...
Молюсь за тебе, рідна Україно,
Мій рідний краю, серцю дорогий.

Як фіміам, нехай молитва лине
До Божого Престолу повсякчас,
Несу до Тебе, Боже, Україну,
Щоб Ти її помилував і спас.

Шалений шквал, неначе ту пір"їну
Її кидає, змучену в війні...
О, Господи, врятуй вже Україну,
Стань захистом для неї у біді.


Повернутися до початку Перейти донизу
Mika
Куратор форуму
Куратор форуму
Mika


Ваше ім'я : Марина
Місто, область : Полтавська обл., смт. Нові Санжари
Повідомлення : 354
Дата реєстрації : 11.06.2014
Вік : 55
Нагороди :
Поезія і проза нашої душі Love1510


Поезія і проза нашої душі Empty
ПовідомленняТема: Re: Поезія і проза нашої душі   Поезія і проза нашої душі Empty23.01.15 12:26

Кто понял жизнь, тот больше не спешит,
Смакует каждый миг и наблюдает -
Как спит ребенок, молится старик,
Как дождь идет, и как снежинка тает.

[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити це зображення]


Повернутися до початку Перейти донизу
ЕленаВМ
Односелець
Односелець
ЕленаВМ


Ваше ім'я : Елена Максимова
Місто, область : Кубань
Повідомлення : 203
Дата реєстрації : 26.12.2014
Вік : 51

Поезія і проза нашої душі Empty
ПовідомленняТема: Re: Поезія і проза нашої душі   Поезія і проза нашої душі Empty29.01.15 15:32

[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]


Повернутися до початку Перейти донизу
Каттеина
Господиня нашого форуму
Господиня нашого форуму
Каттеина


Ваше ім'я : Екатерина
Місто, область : Суми, Нижня Сироватка
Повідомлення : 6767
Дата реєстрації : 10.06.2014
Вік : 46
Нагороди :
Поезія і проза нашої душі Love1510Поезія і проза нашої душі 1810Поезія і проза нашої душі Kurits10



Поезія і проза нашої душі Empty
ПовідомленняТема: Re: Поезія і проза нашої душі   Поезія і проза нашої душі Empty29.01.15 15:35

:13: :


Повернутися до початку Перейти донизу
Каттеина
Господиня нашого форуму
Господиня нашого форуму
Каттеина


Ваше ім'я : Екатерина
Місто, область : Суми, Нижня Сироватка
Повідомлення : 6767
Дата реєстрації : 10.06.2014
Вік : 46
Нагороди :
Поезія і проза нашої душі Love1510Поезія і проза нашої душі 1810Поезія і проза нашої душі Kurits10



Поезія і проза нашої душі Empty
ПовідомленняТема: Re: Поезія і проза нашої душі   Поезія і проза нашої душі Empty29.01.15 19:40

Прекрасное стихотворение Роберта Рождественского:
Человеку надо мало:
чтоб искал
и находил.
Чтоб имелись для начала
Друг
один
и враг -
один...
Человеку надо мало:
чтоб тропинка вдаль вела.
Чтоб жила на свете
мама.
Сколько нужно ей -
жила...
Человеку надо мало:
после грома -
тишину.
Голубой клочок тумана.
Жизнь -
одну.
И смерть -
одну.
Утром свежую газету -
с Человечеством родство.
И всего одну планету:
Землю!
Только и всего.
И -
межзвездную дорогу
да мечту о скоростях.
Это, в сущности,
немного.
Это, в общем-то, – пустяк.
Невеликая награда.
Невысокий пьедестал.
Человеку
мало
надо.
Лишь бы дома кто-то
ждал.


Повернутися до початку Перейти донизу
Михалич
Ветеран форуму
Ветеран форуму
Михалич


Ваше ім'я : Михалыч
Місто, область : Полтава
Повідомлення : 40130
Дата реєстрації : 08.06.2014
Вік : 57
Нагороди :
Поезія і проза нашої душі Love1510Поезія і проза нашої душі 1810Поезія і проза нашої душі Kurits10



Поезія і проза нашої душі Empty
ПовідомленняТема: Re: Поезія і проза нашої душі   Поезія і проза нашої душі Empty29.01.15 20:50

Каттеина пише:
Лишь бы дома кто-то
ждал.

класс!


Повернутися до початку Перейти донизу
http://lph-u-mihalycha.prom.ua/
Каттеина
Господиня нашого форуму
Господиня нашого форуму
Каттеина


Ваше ім'я : Екатерина
Місто, область : Суми, Нижня Сироватка
Повідомлення : 6767
Дата реєстрації : 10.06.2014
Вік : 46
Нагороди :
Поезія і проза нашої душі Love1510Поезія і проза нашої душі 1810Поезія і проза нашої душі Kurits10



Поезія і проза нашої душі Empty
ПовідомленняТема: Re: Поезія і проза нашої душі   Поезія і проза нашої душі Empty29.01.15 20:58

Это самое главное в жизни.
Обожаю вот этот стих

Когда я стану старой
И будет мне сто лет,
Под мой балкон с гитарой
Придёт мой милый дед.
Кряхтя расправит спину,
Подтянет свой живот,
О ночи лунной, дивной
Он песню пропоёт.
Цветущих лип верхушки
Качнутся и замрут,
Соседские старушки От зависти умрут.



Повернутися до початку Перейти донизу
Михалич
Ветеран форуму
Ветеран форуму
Михалич


Ваше ім'я : Михалыч
Місто, область : Полтава
Повідомлення : 40130
Дата реєстрації : 08.06.2014
Вік : 57
Нагороди :
Поезія і проза нашої душі Love1510Поезія і проза нашої душі 1810Поезія і проза нашої душі Kurits10



Поезія і проза нашої душі Empty
ПовідомленняТема: Re: Поезія і проза нашої душі   Поезія і проза нашої душі Empty14.02.15 17:41

Сына мать качала... баюшки - баю,
Вырастешь сыночек... помни мать свою.
Ночь уже проходит и встает заря,
Мать качала сына... думала - не зря.
Все плохие мысли от себя гнала,
И с какою гордостью в первый класс вела.
Годы пролетели - вниз с горы, рекой,
В жизни у мальчишки - первый выпускной.
Далее учеба в городе большом,
А потом сыночек в армию ушел.
Мать переживала... ночи не спала,
Каждую копейку сыну берегла.
Господа просила... все слова, как стон,
О здоровье сына у святых икон.
Свадьба отшумела... "Дым стоял столбом"
И сынок покинул старый отчий дом.
Жизнь его кружила в карусели дней,
Не звонит... не пишет матери своей,
А она все плачет сидя у окна,
Серенькая кошка... да она - одна.
И душа рыдает и под сердцем жжет,
Что же сын не едет... внуков не везет?
Все у сына в общем в жизни хорошо,
Жизнь свою устроил, сам себя нашел.
Для семьи трудился не жалея сил
...А о ней не вспомнил... а о ней забыл.
И никак до сына это не дойдет,
Что молитвой мамы, он вот так живет.
Плачет сын у гроба... "Мамочка , прости"
Ношу эту тяжкую до конца нести.
Помнить о родителях - жизненный закон
Он об этом вспомнил после похорон.
На глаза попались в тайном уголке,
Сбереженья мамы в носовом платке.
Рядышком записка... "Я тебя ждала,
Здесь насобирала, что, сынок смогла"
Плакал над деньгами сам себя кляня,
Он такие деньги делал за полдня.
И душа рыдает... и прощенья нет,
Мать их собирала целых десять лет...



Повернутися до початку Перейти донизу
http://lph-u-mihalycha.prom.ua/
Михалич
Ветеран форуму
Ветеран форуму
Михалич


Ваше ім'я : Михалыч
Місто, область : Полтава
Повідомлення : 40130
Дата реєстрації : 08.06.2014
Вік : 57
Нагороди :
Поезія і проза нашої душі Love1510Поезія і проза нашої душі 1810Поезія і проза нашої душі Kurits10



Поезія і проза нашої душі Empty
ПовідомленняТема: Re: Поезія і проза нашої душі   Поезія і проза нашої душі Empty19.03.15 15:04

Сегодня выдающаяся украинская поэтесса Лина Костенко отмечает юбилейный - 85 - день рождения!

[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

«Царица поэзии в Украине» (так назвал Лину Костенко американский литературовед Джордж Луцкий) никогда не отмечала свои юбилеи пышно и торжественно и уж тем более не давала интервью «по поводу». Очевидно, не станет исключением и нынешняя дата.
«Ювілей — це не свято, це підсумки і висновки», — заметила однажды Лина Васильевна.


Повернутися до початку Перейти донизу
http://lph-u-mihalycha.prom.ua/
Михалич
Ветеран форуму
Ветеран форуму
Михалич


Ваше ім'я : Михалыч
Місто, область : Полтава
Повідомлення : 40130
Дата реєстрації : 08.06.2014
Вік : 57
Нагороди :
Поезія і проза нашої душі Love1510Поезія і проза нашої душі 1810Поезія і проза нашої душі Kurits10



Поезія і проза нашої душі Empty
ПовідомленняТема: Re: Поезія і проза нашої душі   Поезія і проза нашої душі Empty19.03.15 15:05

12 фактов из жизни


1. Лина Костенко родилась 19 марта 1930 года в старинном надднепрянском городке Ржищев на Киевщине. По преданию, здесь под горой умирающий от ран казак ждал на подмогу товарищей и просил своего коня: «Ржи ще, коню, ржи ще!» Отсюда, возможно, и пошло название города. «Так було чи не так, а мені з дитинства той кінь ірже, — вспоминала поэтесса, — і козак вмирає під Іван-горою. І нема кому його китайкою вкрити».

Родители Лины Костенко были учителями, украинскими интеллигентами, и репрессий их семья не избежала. Первый раз отца арестовали по доносу в 1930 году. При обыске энкавэдэшники допытывались, где он хранит оружие. «Ось моя зброя!» — сказал Василий Григорьевич Костенко и показал на колыбель с семимесячной Линой.


Повернутися до початку Перейти донизу
http://lph-u-mihalycha.prom.ua/
Михалич
Ветеран форуму
Ветеран форуму
Михалич


Ваше ім'я : Михалыч
Місто, область : Полтава
Повідомлення : 40130
Дата реєстрації : 08.06.2014
Вік : 57
Нагороди :
Поезія і проза нашої душі Love1510Поезія і проза нашої душі 1810Поезія і проза нашої душі Kurits10



Поезія і проза нашої душі Empty
ПовідомленняТема: Re: Поезія і проза нашої душі   Поезія і проза нашої душі Empty19.03.15 15:05

2. В детстве она была непослушной, норовила от всех убежать. Однажды, вырвавшись на улицу, устремилась к реке. Взрослые, в страхе, что пятилетний ребенок утонет, побежали следом. «Якби вони зупинились, може, і я б зупинилась, — рассказывала Лина Васильевна. — А вони підступають все ближче, простягають руки, а я відступаю у Дніпро. І коли вже вода доходить мені до шиї, я кричу: «Дайте мені свободу хоч тут!» Спустя годы Лина Костенко выведет чеканную поэтическую формулу: «Моя свобода завжди при мені". Мотив «суверенности личности», по мнению исследователей, станет определяющим в ее творчестве.
Ребенком мечтала быть летчицей. Как-то решила прыгнуть с парашютом. Взяла старый мамин зонтик, ободрала черную ткань (ведь парашют должен быть белым, каким видела его в небе), натянула на каркас простыню. Забралась на чердак и, откинув лестницу, прыгнула… Конечно, сильно ушиблась. Но не плакала.
Желание летать не исчезло у Лины и в Киеве, где со временем обосновалась семья. А 22 июня 1941 года девочка утешала родных: «Не бійтесь. Я сяду в літак, полечу до Берліна, прив’яжу до шворки чорнильницю, та як розгойдаю її над Гітлером, як розмахнусь! І прямо йому в лоб. І закінчиться війна».


Повернутися до початку Перейти донизу
http://lph-u-mihalycha.prom.ua/
Михалич
Ветеран форуму
Ветеран форуму
Михалич


Ваше ім'я : Михалыч
Місто, область : Полтава
Повідомлення : 40130
Дата реєстрації : 08.06.2014
Вік : 57
Нагороди :
Поезія і проза нашої душі Love1510Поезія і проза нашої душі 1810Поезія і проза нашої душі Kurits10



Поезія і проза нашої душі Empty
ПовідомленняТема: Re: Поезія і проза нашої душі   Поезія і проза нашої душі Empty19.03.15 15:05

3. «Мій перший вірш написаний в окопі, на тій сипкій од вибухів стіні". Эти, ставшие хрестоматийными, строки Лины Костенко документально точны. «Мені було одинадцять. Ішов бій за Дніпро. Ми сиділи в окопі. Все гупало і сипалось», — вспоминала поэтесса. В темноте укрытия, где люди плакали и молились, Лина нащупала какую-то веточку. Стала водить ею по стене, стараясь писать прописными буквами. И тут от взрыва снаряда стена рухнула — вместе со стихотворением… Весь ужас пережитого в войну остался в памяти с детства. Одно из воспоминаний: они с мамой идут — след в след — по минному полю.


Повернутися до початку Перейти донизу
http://lph-u-mihalycha.prom.ua/
Михалич
Ветеран форуму
Ветеран форуму
Михалич


Ваше ім'я : Михалыч
Місто, область : Полтава
Повідомлення : 40130
Дата реєстрації : 08.06.2014
Вік : 57
Нагороди :
Поезія і проза нашої душі Love1510Поезія і проза нашої душі 1810Поезія і проза нашої душі Kurits10



Поезія і проза нашої душі Empty
ПовідомленняТема: Re: Поезія і проза нашої душі   Поезія і проза нашої душі Empty19.03.15 15:06

4. Школьницу Лину Костенко библиотекари привечали: «О, наша дівчинка прийшла!» — и тут же подставляли лестницу к верхней полке, где стояли редко спрашиваемые книги. В 15 лет она уже читала Дидро, Гельвеция, Платона, Аристотеля… Закончив школу с медалью, подала документы на философский факультет Киевского университета. Но… для дочери репрессированного дорога в вуз была закрыта. «Таких, как вы, мы не принимаем», — заявил абитуриентке университетский особист. Уже когда Лина училась в киевском педагогическом вузе, знакомые посоветовали ей послать свои стихи на конкурс в московский Литинститут. Конкурс, разумеется, был большой. Но ее приняли — даже (неслыханное дело!) без рекомендации Союза писателей Украины, которую она получила уже постфактум.
Среди литинститутовцев в то время были Фазиль Искандер, Белла Ахмадулина, Юнна Мориц, Анатолий Кузнецов, Сильва Капутикян… Молодежь из всех союзных республик и из-за рубежа. Приезжих студентов селили в общежитии в подмосковном Переделкино, по соседству с дачами Чуковского и Пастернака. Весной через забор пастернаковской дачи свешивалась сирень. И однокурсник Лины Костенко — польский поэт Ежи Пахлевский, отломав несколько веточек, дарил ей эту сирень в капельках росы.
Были любовь, замужество, рождение дочери Оксаны и… разлука — он не мог навсегда покинуть Польшу, а она — Украину. «Поїзд у Варшаву» — эта песня на слова Лины Костенко с рефреном на польском языке «Цо кому до тего, же ми так кохами», появившаяся в 60-е годы, популярна и поныне.


Повернутися до початку Перейти донизу
http://lph-u-mihalycha.prom.ua/
Михалич
Ветеран форуму
Ветеран форуму
Михалич


Ваше ім'я : Михалыч
Місто, область : Полтава
Повідомлення : 40130
Дата реєстрації : 08.06.2014
Вік : 57
Нагороди :
Поезія і проза нашої душі Love1510Поезія і проза нашої душі 1810Поезія і проза нашої душі Kurits10



Поезія і проза нашої душі Empty
ПовідомленняТема: Re: Поезія і проза нашої душі   Поезія і проза нашої душі Empty19.03.15 15:06

5. «Это очень талантливый поэт с большим будущим…» — такую оценку дал дипломной работе Лины Костенко ее рецензент, известный писатель Всеволод Иванов. Диплом был фактически рукописью ее первого поэтического сборника «Проміння Землі", вышедшего в 1957 году. Вскоре увидели свет книги «Вітрила» и «Мандрівки серця». В ту же пору вышли мемуары «Мандрівка у молодість» Максима Рыльского. В дверях его квартиры Лина Костенко как-то оставила букет сирени с запиской, что это — от украинской молодежи. Они с Рыльским родились в один день. «У цей день, — вспоминала Лина Васильевна, — мене завжди приходила вітати молода ватага з Аллою Горською і Надійкою Світличною, співали «А ми ж тую червону калину підіймемо». Потім йшли на Хрещатик і, по дорозі давши привітальну телеграму Рильському, заходили у «Троянду Закарпаття» випити доброго вина і за його здоров’я, і за моє".


Повернутися до початку Перейти донизу
http://lph-u-mihalycha.prom.ua/
Михалич
Ветеран форуму
Ветеран форуму
Михалич


Ваше ім'я : Михалыч
Місто, область : Полтава
Повідомлення : 40130
Дата реєстрації : 08.06.2014
Вік : 57
Нагороди :
Поезія і проза нашої душі Love1510Поезія і проза нашої душі 1810Поезія і проза нашої душі Kurits10



Поезія і проза нашої душі Empty
ПовідомленняТема: Re: Поезія і проза нашої душі   Поезія і проза нашої душі Empty19.03.15 15:07

6. «Вы же интеллигентный человек. Зачем вам этот язык индейских племен?» — сказали однажды Лине Костенко в пору ее студенческой жизни в Москве. Позже она напишет стихотворение «Іма Сумак»:
«Було на світі плем’я — інки.
Було на світі — і нема.
Одних приставили до стінки,
а інших вбили крадькома».
Но «плем'я, знищене для битви, помстилось голосом співця». Эти стихи в Украине читали на несанкционированных вечерах и переписывали от руки. Они воспринимались как метафора национального сопротивления. Ее стихи несли вызов существующей системе, и сама поэтесса активно участвовала в акциях протестов украинской интеллигенции. Поэтому имя Лины Костенко оказалось в черных списках­ партийных идеологов. Ее не печатали 16 лет! Этот печальный «рекорд» вынужденного молчания не удалось побить еще никому из современных поэтов. Но, несмотря на то что из официальной литературы имя поэтессы вычеркнули, популярность ее стихов у читателей была колоссальной: их заучивали наизусть, пересказывали, передавали друг другу. Для многих необычайно важен был сам факт существования Лины Костенко. О ее гордом и неуступчивом характере ходили легенды.


Повернутися до початку Перейти донизу
http://lph-u-mihalycha.prom.ua/
Михалич
Ветеран форуму
Ветеран форуму
Михалич


Ваше ім'я : Михалыч
Місто, область : Полтава
Повідомлення : 40130
Дата реєстрації : 08.06.2014
Вік : 57
Нагороди :
Поезія і проза нашої душі Love1510Поезія і проза нашої душі 1810Поезія і проза нашої душі Kurits10



Поезія і проза нашої душі Empty
ПовідомленняТема: Re: Поезія і проза нашої душі   Поезія і проза нашої душі Empty19.03.15 15:07

7. В очень трудное время, живя в ожидании ареста, Лина Костенко встретила родного по духу человека, ставшего верным спутником, — Василия Цвиркунова (их сына она назвала Василием в честь мужа). «Он был воин — в настоящем смысле этого слова, — рассказывала Лина Васильевна в интервью «ФАКТАМ». — Ходил в атаку на фронте. Получил тяжелейшее сквозное ранение, ему ампутировали ногу. А став директором Киностудии имени Довженко, защищал, прикрывал собой молодых».
Когда поэтесса держала дома сухую голодовку — требуя извинений за цензурные правки при публикации стихов, — муж, видя ее критическое состояние, отправился в Союз писателей. «Уж не знаю, как он их «воспитывал», но передо мной извинились, — говорила Лина Васильевна. — Думаю, он пошел в атаку — как мужчина-фронтовик, которого только и могла испугаться эта чиновничья рать».


Повернутися до початку Перейти донизу
http://lph-u-mihalycha.prom.ua/
Михалич
Ветеран форуму
Ветеран форуму
Михалич


Ваше ім'я : Михалыч
Місто, область : Полтава
Повідомлення : 40130
Дата реєстрації : 08.06.2014
Вік : 57
Нагороди :
Поезія і проза нашої душі Love1510Поезія і проза нашої душі 1810Поезія і проза нашої душі Kurits10



Поезія і проза нашої душі Empty
ПовідомленняТема: Re: Поезія і проза нашої душі   Поезія і проза нашої душі Empty19.03.15 15:07

8. Роман в стихах «Маруся Чурай», не имеющий аналогов в украинской литературе, Лина Костенко завершила в 1973 году. Но напечатали его только спустя шесть лет. Книгу раскупили за несколько дней. Повторное издание — 100-тысячным тиражом — разошлось молниеносно. Нередко читатели полностью переписывали роман, учили его наизусть. Многие признавались, что поэзия Костенко их спасла.


Повернутися до початку Перейти донизу
http://lph-u-mihalycha.prom.ua/
Михалич
Ветеран форуму
Ветеран форуму
Михалич


Ваше ім'я : Михалыч
Місто, область : Полтава
Повідомлення : 40130
Дата реєстрації : 08.06.2014
Вік : 57
Нагороди :
Поезія і проза нашої душі Love1510Поезія і проза нашої душі 1810Поезія і проза нашої душі Kurits10



Поезія і проза нашої душі Empty
ПовідомленняТема: Re: Поезія і проза нашої душі   Поезія і проза нашої душі Empty19.03.15 15:08

9. Историческая поэма Лины Костенко «Берестечко» о Богдане Хмельницком повествует не о победах, а о поражении героя. Редчайший случай в литературе. Строки из «Берестечка» особенно созвучны сегодняшнему моменту:
«Життя людського строки стислі.
Немає часу на поразку».


Повернутися до початку Перейти донизу
http://lph-u-mihalycha.prom.ua/
Михалич
Ветеран форуму
Ветеран форуму
Михалич


Ваше ім'я : Михалыч
Місто, область : Полтава
Повідомлення : 40130
Дата реєстрації : 08.06.2014
Вік : 57
Нагороди :
Поезія і проза нашої душі Love1510Поезія і проза нашої душі 1810Поезія і проза нашої душі Kurits10



Поезія і проза нашої душі Empty
ПовідомленняТема: Re: Поезія і проза нашої душі   Поезія і проза нашої душі Empty19.03.15 15:09

10. После Чернобыльской катастрофы Лина Костенко — единственная из украинских писателей — почти 20 лет регулярно отправлялась в Чернобыльскую зону. Ходила в походы в составе экспедиции, спасавшей от полного забвения культуру Полесья. В одном из стихотворений «чернобыльского» цикла она писала:
«Ліси стоять в концтаборі. Осотом
заткало землю. І, мабуть, навік.
Косуленько, пробач, що ти за дротом.
Я теж за дротом, тільки по цей бік».


Повернутися до початку Перейти донизу
http://lph-u-mihalycha.prom.ua/
Михалич
Ветеран форуму
Ветеран форуму
Михалич


Ваше ім'я : Михалыч
Місто, область : Полтава
Повідомлення : 40130
Дата реєстрації : 08.06.2014
Вік : 57
Нагороди :
Поезія і проза нашої душі Love1510Поезія і проза нашої душі 1810Поезія і проза нашої душі Kurits10



Поезія і проза нашої душі Empty
ПовідомленняТема: Re: Поезія і проза нашої душі   Поезія і проза нашої душі Empty19.03.15 15:09

11. «Декоративна незалежніcть» — так поэтесса, обладающая абсолютным слухом, определяла ситуацию в Украине после официального обретения статуса независимой державы. В 1999 году Лина Костенко прочитала в Киево-Могилянской академии удивительную по концентрации мысли лекцию «Гуманітарна аура нації, або Дефект головного дзеркала», получившую большой отклик. Поэтесса утверждала: Украина не имеет гуманитарной ауры в глазах мира, она — «фантом Європи», «самотня на власній землі". «Нечуваний тиск русифікації призвів до патологічних мутацій. Отже, потрібна не апологія цих мутацій, а їхня діагностика і лікування. Мова — це також обличчя народу, воно тяжко спотворене», — замечала автор.
Спустя десять лет «диагностику» украинского общества Лина Костенко осуществит в романе «Записки українського самашедшого». «Як ти думаєш, чому українці ніяк не можуть ідентифікувати себе як націю, навіть уже у власній державі?» — спрашивает герой романа у жены. «А чайка, яку зварили в каші, може себе ідентифікувати з собою? Тільки з кашею», — отвечает она. Сарказм, боль, гнев — все это присутствует в романе. Он увидел свет, когда абсурдность и цинизм политической жизни Украины достигали пика. И был, по сути, прелюдией к Майдану. Так же, как и эти по­э­тические строки:
«Ні честі, ні мови, ні згоди,
самі лише смутки і пні.
Коханий мій рідний народе,
Ти збудешся врешті чи ні?»
Любимое музыкальное произведение Лины Костенко — «Реквием» Верди, особенно «Dies Irae» («День Гнева»). «Цей «День Гніву» зі мною все життя, — власне, тому він рефреном проходить і в «Записках українського самашедшого», — замечает поэтесса. — Тільки День Гніву може привести до відродження людини».


Повернутися до початку Перейти донизу
http://lph-u-mihalycha.prom.ua/
Михалич
Ветеран форуму
Ветеран форуму
Михалич


Ваше ім'я : Михалыч
Місто, область : Полтава
Повідомлення : 40130
Дата реєстрації : 08.06.2014
Вік : 57
Нагороди :
Поезія і проза нашої душі Love1510Поезія і проза нашої душі 1810Поезія і проза нашої душі Kurits10



Поезія і проза нашої душі Empty
ПовідомленняТема: Re: Поезія і проза нашої душі   Поезія і проза нашої душі Empty19.03.15 15:10

12. «Є поети для епох» — так называется книга Ивана Дзюбы, посвященная феномену Лины Костенко. В эту книгу также вошел проникновенный диалог между Линой Костенко и ее дочерью Оксаной Пахлевской, сотканный из неизвестных эпизодов биографии, признаний, размышлений. «Таке відчуття, що мене зараз нічого не стримує — ні зовнішня ситуація, ні вік, ні пережите. Можу написати все», — признается Лина Васильевна. Сейчас ждут издания ее «чернобыльская» проза, вторая часть «Записок…», документальная повесть и новые стихи. «Вулкан прокинувся», — как заметил поэт и издатель Иван Малкович.

Слава Богу, что в Украине есть такой действующий «вулкан».

Ольга УНГУРЯН, «ФАКТЫ»


Повернутися до початку Перейти донизу
http://lph-u-mihalycha.prom.ua/
Михалич
Ветеран форуму
Ветеран форуму
Михалич


Ваше ім'я : Михалыч
Місто, область : Полтава
Повідомлення : 40130
Дата реєстрації : 08.06.2014
Вік : 57
Нагороди :
Поезія і проза нашої душі Love1510Поезія і проза нашої душі 1810Поезія і проза нашої душі Kurits10



Поезія і проза нашої душі Empty
ПовідомленняТема: Re: Поезія і проза нашої душі   Поезія і проза нашої душі Empty19.03.15 15:14

[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

Награды и премии

* Почетный профессор Национального университета «Киево-Могилянская академия»
* Почетный доктор Черновицкого национального университета (2002)
* Государственная премия УССР имени Т. Г. Шевченко (1987) — за роман «Маруся Чурай» и сборник «Неповторимость»
* премия Петрарки (Италия, 1994)
* Международная премия имени Олены Телиги (2000)
* знак отличия Президента Украины (1992)
* орден князя Ярослава Мудрого V степени (2000)
* публично отказалась от звания Героя Украины: «Политической бижутерии не ношу»


Повернутися до початку Перейти донизу
http://lph-u-mihalycha.prom.ua/
Михалич
Ветеран форуму
Ветеран форуму
Михалич


Ваше ім'я : Михалыч
Місто, область : Полтава
Повідомлення : 40130
Дата реєстрації : 08.06.2014
Вік : 57
Нагороди :
Поезія і проза нашої душі Love1510Поезія і проза нашої душі 1810Поезія і проза нашої душі Kurits10



Поезія і проза нашої душі Empty
ПовідомленняТема: Re: Поезія і проза нашої душі   Поезія і проза нашої душі Empty19.03.15 15:19

І я не я, і ти мені не ти.
Скриплять садів напнуті сухожилля.
Десь грає ніч на скринці самоти.
Десь виє вовк по нотах божевілля.
Бере голодну тугу — як з ножа.
Дзвенять світів обледенілі дзбани.
І виє вовк. І вулиця чужа
в замет сміється чорними зубами.
І виє вовк, ночей моїх соліст…
Заклацав холод іклами бурульок.
Вповзає вовк і тягне мерзлий хвіст,
в сузір’ї Риб вловивши кілька тюльок.
Ти, вовче, сядь. Ти на порозі ляж.
Ти розкажи свою пригоду вовчу.
А смушки скинь. Навіщо камуфляж?
Ти краще вий. А я собі помовчу.
Погрійся тут, моя нічна мано,
хоч ми із казки вибули за віком,
аж поки ранок в чорне доміно
зіграє з нами вогниками вікон.
аж поки сонце перепалить пруг
і сплачуть пітьму стріхи тонкосльозі…
Лежить овеча шкура завірюх…
І скімлить пес розумний на порозі…


Повернутися до початку Перейти донизу
http://lph-u-mihalycha.prom.ua/
kAtik
V.I.P.
V.I.P.
kAtik


Ваше ім'я : Катя
Місто, область : г.Каменское, с.Куриловка
Повідомлення : 2125
Дата реєстрації : 22.06.2014
Вік : 58
Нагороди :
Поезія і проза нашої душі Love1510Поезія і проза нашої душі 1810Поезія і проза нашої душі Kurits10


Поезія і проза нашої душі Empty
ПовідомленняТема: Re: Поезія і проза нашої душі   Поезія і проза нашої душі Empty23.03.15 23:31

Так важно жить и знать, что кто-то тебя любит.
Всегда поймет, простит, и просто не осудит.
И так легко, когда не надо притворяться,
И можно то грустить, то снова улыбаться.
Когда тебя спешат согреть средь стужи,
Так важно понимать, что ты кому-то нужен...


Повернутися до початку Перейти донизу
Михалич
Ветеран форуму
Ветеран форуму
Михалич


Ваше ім'я : Михалыч
Місто, область : Полтава
Повідомлення : 40130
Дата реєстрації : 08.06.2014
Вік : 57
Нагороди :
Поезія і проза нашої душі Love1510Поезія і проза нашої душі 1810Поезія і проза нашої душі Kurits10



Поезія і проза нашої душі Empty
ПовідомленняТема: Re: Поезія і проза нашої душі   Поезія і проза нашої душі Empty23.03.15 23:40

kAtik пише:
Так важно понимать, что ты кому-то нужен...
благодарю ромашки


Повернутися до початку Перейти донизу
http://lph-u-mihalycha.prom.ua/
Михалич
Ветеран форуму
Ветеран форуму
Михалич


Ваше ім'я : Михалыч
Місто, область : Полтава
Повідомлення : 40130
Дата реєстрації : 08.06.2014
Вік : 57
Нагороди :
Поезія і проза нашої душі Love1510Поезія і проза нашої душі 1810Поезія і проза нашої душі Kurits10



Поезія і проза нашої душі Empty
ПовідомленняТема: Re: Поезія і проза нашої душі   Поезія і проза нашої душі Empty04.06.15 11:59

[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]


Повернутися до початку Перейти донизу
http://lph-u-mihalycha.prom.ua/
fixbook
Душа і Муза форуму
Душа і Муза форуму
fixbook


Ваше ім'я : Светлана
Місто, область : Сумская обл. г.Белополье
Повідомлення : 3071
Дата реєстрації : 18.05.2015
Вік : 48
Нагороди :
Поезія і проза нашої душі Love1510Поезія і проза нашої душі 1810Поезія і проза нашої душі Kurits10


Поезія і проза нашої душі Empty
ПовідомленняТема: Re: Поезія і проза нашої душі   Поезія і проза нашої душі Empty04.06.15 12:39

Каждый день хорош

На ваш вопрос — " Ну как живешь?»
Скажу, что каждый день хорош…
А как живу лишь знает сердце,
То тишина, то мега герцы…
То волшебство, а то проклятье,
Все больше джинсы, реже платья.
все больше время на раздумья…
И вот опять пустуют стулья.
И как-то ближе стала осень…
А в волосах… да, да уж проседь.
Но не жалею ни о чем…
И слава Богу, что плечо,
Свое, мне часто подставляет.
Лишь об одном прошу, он знает…
Пусть будут счастливы родные…
И будут много лет живые…
А остальное — ерунда…
И пусть бегут мои года!
И на вопрос — «Ну как живешь?»
Скажу, что каждый день хорош…

автор Людмила Щерблюк


Повернутися до початку Перейти донизу
Михалич
Ветеран форуму
Ветеран форуму
Михалич


Ваше ім'я : Михалыч
Місто, область : Полтава
Повідомлення : 40130
Дата реєстрації : 08.06.2014
Вік : 57
Нагороди :
Поезія і проза нашої душі Love1510Поезія і проза нашої душі 1810Поезія і проза нашої душі Kurits10



Поезія і проза нашої душі Empty
ПовідомленняТема: Re: Поезія і проза нашої душі   Поезія і проза нашої душі Empty04.06.15 12:41

fixbook пише:
И на вопрос — «Ну как живешь?»
Скажу, что каждый день хорош…
класс! респект


Повернутися до початку Перейти донизу
http://lph-u-mihalycha.prom.ua/
Каттеина
Господиня нашого форуму
Господиня нашого форуму
Каттеина


Ваше ім'я : Екатерина
Місто, область : Суми, Нижня Сироватка
Повідомлення : 6767
Дата реєстрації : 10.06.2014
Вік : 46
Нагороди :
Поезія і проза нашої душі Love1510Поезія і проза нашої душі 1810Поезія і проза нашої душі Kurits10



Поезія і проза нашої душі Empty
ПовідомленняТема: Re: Поезія і проза нашої душі   Поезія і проза нашої душі Empty04.06.15 22:10

fixbook пише:
Каждый день хорош

Просто в точку!


Повернутися до початку Перейти донизу
fixbook
Душа і Муза форуму
Душа і Муза форуму
fixbook


Ваше ім'я : Светлана
Місто, область : Сумская обл. г.Белополье
Повідомлення : 3071
Дата реєстрації : 18.05.2015
Вік : 48
Нагороди :
Поезія і проза нашої душі Love1510Поезія і проза нашої душі 1810Поезія і проза нашої душі Kurits10


Поезія і проза нашої душі Empty
ПовідомленняТема: Re: Поезія і проза нашої душі   Поезія і проза нашої душі Empty05.06.15 9:03

Admin пише:
Каттеина пише:
Просто в точку!
Мне тоже очень понравился стих ,прям передает мое состояние ДА


Повернутися до початку Перейти донизу
fixbook
Душа і Муза форуму
Душа і Муза форуму
fixbook


Ваше ім'я : Светлана
Місто, область : Сумская обл. г.Белополье
Повідомлення : 3071
Дата реєстрації : 18.05.2015
Вік : 48
Нагороди :
Поезія і проза нашої душі Love1510Поезія і проза нашої душі 1810Поезія і проза нашої душі Kurits10


Поезія і проза нашої душі Empty
ПовідомленняТема: Re: Поезія і проза нашої душі   Поезія і проза нашої душі Empty08.06.15 11:19

От ключевой воды и хлеба...

От ключевой воды и хлеба,
От вида радуги цветной,
От звездного ночного неба,
Хрустальной капли водяной,
Некошеной травы зеленой,
Пьянящих запахов цветов
И в чистой речке отражённых
Полоски леса, облаков…
От теплых слов и добрых взглядов,
Улыбки искренней, родной,
Почувствуешь такую радость,
Что задыхаешься порой!
Такая чистая, простая
И светит изнутри тебя
Огнём любви, не обжигая,
Святая радость бытия!
И от восторга замирая,
Жизнь каждой клеточкой любя,
Ты наконец-то понимаешь:
Я есть! И эта Жизнь моя!
И вот, безмолвье сохраняя,
Порывы сдерживая, прыть,
Весь этот Мир благословляя,
Познаешь счастье - просто Быть!!!
Чтоб жить и радоваться утром
Простым житейским мелочам,
В гармонии с природой мудрой
Душе позволишь зазвучать…

Антонина Левицкая-Карпова


Повернутися до початку Перейти донизу
Каттеина
Господиня нашого форуму
Господиня нашого форуму
Каттеина


Ваше ім'я : Екатерина
Місто, область : Суми, Нижня Сироватка
Повідомлення : 6767
Дата реєстрації : 10.06.2014
Вік : 46
Нагороди :
Поезія і проза нашої душі Love1510Поезія і проза нашої душі 1810Поезія і проза нашої душі Kurits10



Поезія і проза нашої душі Empty
ПовідомленняТема: Re: Поезія і проза нашої душі   Поезія і проза нашої душі Empty08.06.15 14:02

fixbook, прекрасные стихи.


Повернутися до початку Перейти донизу
 

Поезія і проза нашої душі

Попередня тема Наступна тема Повернутися до початку 
Сторінка 1 з 17Перейти до сторінки : 1, 2, 3 ... 9 ... 17  Наступний

 Схожі теми

-
» Наша Україна - наша історія

Права доступу до цього форумуВи не можете відповідати на теми у цьому форумі
Український форум фермерів / Ukrainian forum of farmers :: Альтанка відпочинку для форумчан :: Гумор і не тільки ... :: Поезія, проза, народні мудрості-
Verification: 4480873de4d6d843